Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Состав

Флемоксин Солютаб выпускается в одной лекарственной форме — в виде диспергируемых таблеток. В состав 1 таблетки входит активное вещество амоксициллина тригидрат в количестве 582,8 мг, и вспомогательные компоненты:

  • лимонный ароматизатор — 5,6 мг;
  • мандариновый ароматизатор — 4,5 мг;
  • ванилин — 0,5 мг;
  • кросповидон — 25,2 мг;
  • стеарат магния — 3 мг;
  • сахарин — 6,6 мг;
  • диспергируемая целлюлоза — 17.4 мг;
  • микрокристаллическая целлюлоза — 25,2 мг.

В одном фольгированном блистере находится 5 таблеток, в картонную пачку упаковывается 4 блистера.

https://www.youtube.com/watch?v=ytabouten-GB

В состав диспергируемых (растворимых в воде) таблеток входят амоксициллин в форме амоксициллина тригидрата (Amoxicillin trihydrate), целлюлоза микрокристаллическая и диспергируемая, ванилин, кросповидон, ароматизаторы (лимонный и мандариновый), магния стеарат, сахарин.

Лікарська форма

Таблетки, що диспергуються.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору (при зберіганні можливий світло жовтий відтінок), довгастої форми з гравуванням «231» для Флемоксину Солютабу® 125 мг, «232» — для Флемоксину Солютабу® 250 мг, «234» — для Флемоксину Солютабу® 500 мг, «236» — для Флемоксину Солютабу® 1000 мг, позначкою

на одному боці та рискою на іншому боці.

Фармакологическое действие

Флемоксин Солютаб относится к группе полусинтетических пенициллинов широкого спектра действия. Препарат представляет собой аналог ампициллина, оказывает бактериальное действие, эффективен в отношении аэробных грамположительных бактерий:

  • Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу);
  • Streptococcus spp.
  • Аэробных грамотрицательных бактерий:
  • Neisseria gonorrhoeae;
  • Neisseria meningitidis;
  • Escherichia coli;
  • Shigella spp.;
  • Salmonella spp.;
  • Klebsiella spp.

Фармакодинамика

К активному веществу устойчивы микроорганизмы, сами продуцирующие пенициллиназу. В комбинации с метронидазолом препарат эффективен в отношении хеликобактер пилори. Между двумя веществами существует перекрестная резистентность.

Спектр антибактериального действия при применении амоксициллина и ингибитора бета-лактамаз клавулановой кислоты расширяется. Активность повышается в отношении следующих микроорганизмов:

  • Bacteroides spp.;
  • Legionella spp.;
  • Nocardia spp.;
  • Pseudomonas (Burkholderia) pseudomallei.

При этом Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens и некоторые другие бактерии остаются резистентными.

Фармакокинетика

Амоксициллин быстро всасывается из ЖКТ после приема внутрь, не разрушается кислотным содержимым желудка. Предельная концентрация вещества в крови достигается максимум через 2 часа после приема внутрь.

С белками плазмы амоксициллин связывается не более чем на 20%, хорошо распределяется в тканях и жидких средах организма, в высокой концентрации наблюдается в печени.

Период полувыведения препарата составляет 1,5 часа. У пациентов с почечной недостаточностью период полувыведения достигает 20 часов. Более 60% принятой дозы выводится из организма посредством почек, незначительное количество вещества обнаруживается в кале.

В экстренных случаях при передозировке вещества его выводят из организма гемодиализом.

Антибактериальное, бактерицидное.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Флемоксин Солютаб® — бактерицидний антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніцилінів.

Дані іn vitro щодо чутливості до амоксициліну деяких клінічно значущих мікроорганізмів.

Активність

in vitro

Середня мінімальна інгібуюча концентрація (МІС)

0.01 – 0.1 мкг/мл

0.1 – 1 мкг/мл

1 – 10 мкг/мл

Грампозитивні мікроорганізми

Streptococci групи А

Streptococci групи B

Str. pneumonie

Cl.welchii

Cl. tetani

Staph. aureus (бета-лактамазонегативні штами)

B. anthracis

L.subtilis

L. monocytogenes

Str. faecalis

Грамнегативні мікроорганізми

N. gonorrhoeae

N. meningitidis

H. influenzae

Bordetella pertussis

E. coli

P. mirabilis

S. typhi

Sh. sonnei

V.cholerae

Амоксицилін неактивний до мікроорганізмів, які виробляють бета-лактамази, наприклад, таких як Pseudomonas, Klebsiella, індол-позитивних штамів Proteus та штамів Enterobacter. Рівень резистентності чутливих мікроорганізмів може бути варіабельним на різних територіях.

flemoksin-salyutab-all.jpg

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після перорального прийому таблеток «Флемоксин Солютаб®» амоксицилін всмоктується швидко і практично повністю (85 — 90 %), препарат кислотостійкий. Прийом їжі практично не впливає на абсорбцію препарату.

Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові при прийомі таблеток «Флемоксин Солютаб®» досягається через 1-2 години. Після прийому внутрішньо 375 мг амоксициліну у плазмі крові реєструвалася максимальна концентрація активної речовини, яка становить 6 мкг/л.

Розподіл. Приблизно 20 % амоксициліну зв’язується з білками плазми крові. Амоксицилін проникає у слизові оболонки, кісткову тканину та внутрішньоочну рідину, мокротиння у терапевтично ефективних концентраціях.

Концентрація амоксициліну в жовчі перевищує її концентрацію в крові у 2-4 рази. В амніотичній рідині та пуповинних судинах концентрація амоксициліну становить 25-30 % від його рівня у плазмі крові вагітної жінки.

Амоксицилін погано проникає у спинномозкову рідину; однак при запаленні мозкових оболонок (наприклад при менінгітах) концентрація у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від концентрації у плазмі крові.

Метаболізм. Амоксицилін частково метаболізується, більшість його метаболітів неактивна щодо мікроорганізмів, але володіють алергенними властивостями.

Виведення. Амоксицилін елімінується переважно нирками, приблизно 80 % — шляхом канальцевої екскреції, 20 % — шляхом клубочкової екстракції. Приблизно 90 % амоксициліну виводиться через 8 годин, 60-70 % у незмінному стані нирками.

При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну рівний або менше 15 мл/хв) період напіввиведення амоксициліну збільшується і досягає при анурії 8,5 години.

Період напіввиведення амоксициліну не змінюється при порушенні функції печінки.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Амоксициллин — это полусинтетический β-лактамный антибиотик пенициллиновой группы с широким спектром антимикробной активности.

Бактерицидные свойства препарата обусловлены способностью подавлять транспептидазу, нарушать выработку пептидогликана (опорного белка стенок клетки) в периоды деления и роста, провоцировать лизис микроорганизмов.

Проявляет активность в отношении Грам ( ) аэробов, включая Staphylococcus spp. (исключение — продуцирующие пенициллиназу штаммы) и Streptococcus spp. (в том числе Str.pneumoniae и faecalis);

Неэффективен в отношении штаммов протея P.rettgeri и vulgaris (являются индолположительными), серраций, псевдомонад, энтеробактерий, морганелла моргани. Устойчивы к действию амоксициллина микоплазмы, риккетсии и вирусы.

Особенностью лекарственной формы является то, что таблетки легко диспергируются в воде с образованием дисперсии. Благодаря этому препарат быстро и максимально полно (более чем 93% принятой дозы) абсорбируется из пищеварительного канала.

Прием пищи не оказывает влияния на абсорбцию вещества. TCmax — в пределах от 60 до 120 минут. При приеме диспергируемых таблеток плазменная концентрация амоксициллина выше, чем при приеме нерастворимых форм препарата. Активное вещество устойчиво к воздействию кислот.

TCmax при приеме 500 мг амоксициллина — 120 минут. При приеме вдвое большей или вдвое меньшей дозы препарата показатель Cmax также изменяется в два раза.

С плазменными белками связывается около 20% принятой дозы амоксициллина. Вещество в терапевтически эффективных концентрациях хорошо проникает в костную ткань, слизистые, мокроту и внутриглазную жидкость.

Через ГЭБ амоксициллин проходит плохо, однако при воспалении оболочек мозга его концентрация в цереброспинальной жидкости составляет около ⅕ от плазменной концентрации.

Метаболизируется вещество частично, большинство продуктов метаболизма неактивны в отношении патогенной микрофлоры.

Экскреция осуществляется почками. У пациентов со здоровыми почками Т1/2 — от 60 до 90 минут, у детей в возрасте до полугода (в том числе у недоношенных и новорожденных) — от 3 до 4 часов.

Таблетки Флемоксин Солютаб: инструкция по применению

Показания к применению препарата — бактериальные инфекции органов системы внешнего дыхания (ангина, пневмония, бронхит, фарингит, синусит, острое воспаление среднего уха), органов мочеполовой системы (пиелонефрит, пиелит, цистит, уретрит, цервицит, эндометрит), кожи и/или мягких тканей (импетиго, рожа, вторично инфицированные дерматозы), органов пищеварительной системы и абдоминальные инфекции (ангиохолит, перитонит, брюшной тиф, холецистит, сальмонеллез, дизентерия, сальмонеллезное носительство), если их причиной являются чувствительные к Флемоксину бактерии.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Флемоксин Солютаб — это наиболее часто применяемый в педиатрической практике препарат группы пенициллина. Чаще всего его назначают при бактериальных инфекциях органов дыхательной системы.

Опыт практического применения доказывает высокую эффективность Флемоксина при синуситах, остром негнойном отите, бронхите, бронхопневмонии, тонзиллите, ангине.

Препарат безопасен, хорошо переносится маленькими пациентами любого возраста и — что не менее важно, когда речь идет о лечении детей, — имеет прекрасные органолептические свойства.

Флемоксин не назначают при повышенной чувствительности к амоксициллину, другим β-лактамам или вспомогательным компонентам таблеток.

Относительные противопоказания на антибиотик Флемоксин Солютаб:

  • лимфолейкоз;
  • инфекционный мононуклеоз;
  • почечная недостаточность;
  • патологии ЖКТ в анамнезе (особенно ассоциированный с применением антибиотиков колит);
  • беременность;
  • лактация;
  • период грудного вскармливания;
  • поливалентная гиперчувствительность к чужеродным для организма химическим веществам (ксенобиотикам).

Препарат принимают внутрь, не привязываясь ко времени приема пищи.

Таблетку можно растворить в 20 мл воды до получения сиропа или в 100 мл воды до получения суспензии, можно проглотить целой или принять в измельченном виде.

При инфекциях легкого и средне-тяжелого течения таблетки 250 мг принимают по 2-3 шт. 2 р./сут., таблетки 500 мг — по 1-1,5 шт. 2 р./сут., таблетки 1000 мг — по половинке 3 р./сут.

При лечении тяжело протекающих заболеваний, а также инфекций с труднодоступными очагами предпочтительным считается принимать препарат трижды в течение дня.

Суточная доза антибиотикапри тяжелых инфекциях, рецидивах и хронических патологиях — 1,5-2 таб. 500 мг 3 р./сут.

При протекающей без осложнений острой гонорее показан однократный прием Флемоксина с Пробенецидом (доза, соответственно, 3 и 1 г).

При инфекциях тяжелого течения и хронических патологиях схема лечения подбирается с учетом особенностей клинической картины заболевания.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

При поражениях почек, при которых показатель Clcr находится в пределах от 15 до 40 мл/мин, следует увеличить интервал между приемами таблеток до 12-ти часов. Если показатель Clcr не превышает 10 мл/мин, дозировка амоксициллина должна быть снижена на 15-50%. При анурии высшая суточная доза амоксициллина — 2 г.

Детский Флемоксин — это таблетки с дозировкой амоксициллина 125 и 250 мг. В инструкции для детей указывается, что ребенку младшего возраста удобнее давать сироп или суспензию, более старшие дети могут глотать таблетку целиком или предварительно разжевав.

Инструкция по применению Флемоксина для детей старше 10-ти лет аналогична инструкции для взрослых: при инфекциях легкого и средне-тяжелого течения ребенку дают по 3-4 таб. 125 мг 3 р./сут.

Флемоксин Солютаб детям старше 3-х лет назначают принимать по 3 таб. 125 мг 2 р./сут. или по 2 таб. 125 мг 3 р./сут.

Детям до 3-х лет, согласно инструкции по применению, Флемоксин Солютаб 125 мг, таблетки дают по две 2 р./сут. или по одной 3 р./сут.

Дозировка Флемоксин Солютаб для детей, в котором содержится 250 мг амоксициллинаследующая:

  • 2-3 таб. 2 р./сут. — пациентам старше 10-ти лет;
  • 1 таб. 3 р./сут. — пациентам 3-10 лет;
  • 1 таб. 2 р./сут. или 0,5 таб. 3 р./сут. — пациентам моложе трехлетнего возраста.

Суточная доза Флемоксин Солютаб для детей всех возрастных групп (включая детей первого года жизни) — от 30 до 60 мг/кг, разделенная на 2 или 3 приема. Если заболевание протекает тяжело или патологический очаг труднодоступен, препарат предпочтительно принимать 3 р./сут..

При тяжело протекающих инфекциях (в том числе с труднодоступными очагами) рекомендованная доза антибиотика — 60 мг/кг/сут., разделенные на три приема.

Длительность курса при инфекциях легкого и средне-тяжелого течения — от 5 дней до 1 недели. Если возбудителем инфекции является Str. pyogenes, лечение длится не менее 10-ти дней.

При инфекциях тяжелого течения прием лекарства следует продолжать в течение 48 часов после исчезновения симптомов.

Ангина — это общее острое инфекционное заболевание, местными проявлениями которого является поражение миндалин (преимущественно первой и второй — небных). Наиболее частые возбудители ангины — В-гемолитические стрептококки группы А. Значительно реже ее провоцируют стафилококки.

Нелеченная или недолеченная ангина осложняется паратонзиллитом, нефритом, миокардитом, паратонзиллярным абсцессом, тонзилогенным сепсисом.

Учитывая бактериальную природу болезни, очень важным является своевременное применение антибиотиков. Если при катаральной ангине в ряде случаев больному достаточно антибиотиков местного действия, то при фолликулярной и лакунарной ангине врач в обязательном порядке назначает препараты системного действия.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Результаты исследований и опыт практического применения показали, что наиболее эффективными средствами при ангинеявляются препараты пенициллиновой группы.

Преимуществами Флемоксина перед аналогами являются:

  • уникальная лекарственная форма (Солютаб);
  • наличие таблеток с «детской» дозировкой активного вещества;
  • возможность применения препарата, не привязываясь ко времени приема пищи.

Взрослым при ангине препарат рекомендуется принимать 2 р./сут. по 500-700 мг. При ангине у детей применяется детский Флемоксин Солютаб — таблетки с минимальной дозировкой активного вещества.

После того, как будут купированы симптомы ангины (снизится температура тела, исчезнут гнойнички на миндалинах, пройдет боль в горле, нормализуется состояние лимфоузлов), прием Флемоксина следует продолжать еще в течение как минимум двух дней.

Если лечение прекратить сразу, высок риск рецидива болезни. Причем симптомы могут проявиться с удвоенной силой.

Гайморит — это воспаление придаточных верхнечелюстных пазух носа.

Применение антибиотикапри гайморите целесообразно в том случае, если заболевание вызвано чувствительными к его действию бактериями. При ассоциированом с вирусной или грибковой инфекцией, а также при аллергическом гайморите, антибиотикотерапия не только не эффективна, но и может усугубить течение болезни.

Острый бактериальный гайморит проявляется в первую очередь:

  • гипертермией (температура фебрильная и выше);
  • нарушением назальной респирации и фонации;
  • болезненностью и припухлостью кожи в проекции гайморовых полостей;
  • снижением обоняния;
  • наличием иррадирующих в разные части лица болями (боли постепенно теряют конкретное место локации);
  • симптомами общей интоксикации ( нарушения сна, головная боль, ломота в суставах и т.д.);
  • характерной окраской отделяемого из синусов патологического секрета (цвет его при бактериальных инфекциях обычно варьирует от желтого до темно-зеленого).

Подбор антибиотика осуществляется с учетом:

  • результатов микробиологического исследования взятого из придаточных пазух биоматериала и экспресс-теста на окрашивание возбудителя по методу Грама;
  • особенностей организма больного;
  • возможных аллергических реакций на препарат;
  • наличия сопутствующих заболеваний.

Если причиной заболевания являются стафилококки, стрептококки или гемофильная палочка, наиболее предпочтительным считается назначение больному препаратов пенициллиновой группы.

Применение амоксициллина при бактериальном гайморите (в том числе при осложненных формах заболевания) дает выраженный положительный эффект уже в первые 7 дней лечения: у пациента уменьшаются/исчезают симптомы интоксикации организма и боль в области придаточных пазух, снижается температура и облегчается носовое дыхание.

Эффективность Флемоксина Солютаб объясняется тем, что этот препарат:

  • воздействует на большое количество штаммов инфекционных агентов;
  • быстро и в высоких концентрациях всасывается из пищеварительного тракта;
  • устойчив к действию желудочного сока;
  • выпускается в удобной для применения форме.

Флемоксин Солютаб показан к применению в следующих случаях:

  • При ангине курс лечения составляет 7 дней, суточная дозировка — от 0,5 г до 2 г (разделить на двукратный прием).
  • При гайморите и синусите назначается курсовое лечение, длительность которого определяет врач. Детям до 3 лет — до 250 мг за прием, от 10 лет — две таблетки в сутки. Взрослым — по 750 мг, поделенные на трехкратный прием ежедневно.
  • При бронхите детям до 1 года в сутки назначают по 30-60 мг, до 3 лет — до 125 мг, до 10 лет — до 375 мг. Взрослым пациентам — до 750 мг в сутки.
  • При отите показан курсовой прием, назначенную дозу препарата делят на 2-3 приема в сутки. Детям до 3 лет назначается по 125 мг, до 10 лет — до 375 мг, до 10 лет и старше — до 750 мг.
  • При гриппе препарат назначается в целях профилактики осложнений, дозировку подбирает лечащий врач.
  • При цистите в легкой форме назначается 250 мг препарата в сутки 3 раза в день, при тяжелой форме 500 мг трехкратным приемом.
  • При простатите Флемоксин Солютаб назначается по 500 мг, поделенные на двукратный прием.
  • При ларингите и фарингите назначенная суточная доза делится на 3 приема. Детям до года рекомендовано давать 0,125 г в сутки, до 6 лет — по 0,25 г, взрослым — до 0,75 г. Курс лечения обычно составляет 10 дней.

Кроме того, Флемоксин Солютаб применяется при инфекционных заболеваниях кожи, гинекологических инфекциях, патологических инфекционных процессах, протекающих в мягких тканях.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

В комбинации с метронидазолом лечит хронический гастрит в острой фазе, язву желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с хеликобактер пилори.

К основным противопоказаниям к приему Флемоксин Солютаб стоит отнести:

  • монокулез инфекционного типа;
  • лимфолейкоз;
  • сложные инфекции ЖКТ;
  • респираторные вирусные инфекции;
  • диатез аллергического типа;
  • астма бронхиальная;
  • лихорадка сенная;
  • повышенная чувствительность организма к пенициллинам.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

При одночасному застосуванні алопуринолу та амоксициліну може підвищуватися ризик виникнення шкірних алергічних реакцій.

Описані окремі випадки збільшення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які одночасно приймали амоксицилін та аценокумарол або варфарин. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНВ з додаванням або припиненням лікування амоксициліном.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати неферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки неферментні методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Пробенецид, фенілбутазон, оксифенбутазон, меншою мірою — ацетилсаліцилова кислота та сульфінпіразон, пригнічують тубулярну секрецію препаратів пеніцилінового ряду, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та концентрації амоксициліну в плазмі крові.

Як і інші антибіотики, амоксицилін може мати вплив на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Препарати, що мають бактеріостатичну функцію (антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди, хлорамфенікол), можуть нейтралізувати бактерицидний ефект амоксициліну. Паралельне застосування аміноглікозидів є можливим (синергічний ефект).

Не проводились дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Проте можуть виникати побічні реакції (наприклад алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть впливати на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами (див. розділ «Побічні ефекти»).

Побочные действия

Побочные действия проявляются в виде:

  • тошноты, изменения вкуса, диареи, рвоты, умеренного повышения активности ферментов печени (иногда), геморрагического и псевдомембранозного колита(крайне редко);
  • интерстициального нефрита(крайне редко);
  • гемолитической анемии, нейтропенииагранулоцитоза, тромбоцитопении.

При использовании препарата в форме диспергируемых таблеток нежелательных явлений со стороны нервной системы не отмечалось.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Применение препарата может сопровождаться развитием реакций гиперчувствительности, которые выражаются в виде сыпи (главным образом специфической макулопапулезной), мультиформной экссудативной эритемы(редко), ангионевротического отека и анафилактического шока (в исключительных случаях).

Среди побочных действий, встречающихся гораздо чаще, можно перечислить:

  • Аллергия: крапивница, зуд, болевые ощущения в суставах, анафилактический шок;
  • Реакция организма на химическое воздействие: развитие суперинфекции, особенно это касается случаев, когда у пациента с хроническим заболеванием наблюдается резистентность к пенициллинам;
  • Длительное применение в больших дозировках чревато развитием депрессивного состояния, головокружениями, общей слабостью организма, раскоординацией движений, судорогами.

Со стороны ЖКТ возможны тошнота, рвота, диарея, со стороны сердца и сосудов — учащенное сердцебиение.

Спосіб застосування та дози

Гіперчутливість.

Перед початком лікування амоксициліном необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі чи наявності гіперчутливості до різних алергенів.

Гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості (синдром Коуніса)

При лікуванні амоксициліном у рідкісних випадках повідомлялось про реакції гіперчутливості (гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості, див. розділ «Побічні реакції»); у разі виникнення таких реакцій необхідно застосовувати відповідне лікування.

Нечутливі мікроорганізми

Амоксицилін не підходить для лікування деяких інфекцій, якщо патогенні збудники нечутливі або ймовірно резистентні до амоксициліну; до лікування амоксициліном слід розглянути чутливість ймовірного збудника (див.

Інфекційний мононуклеоз.

У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом чи лейкемоїдними реакціями лімфатичного типу часто (в 60-100% випадках) відмічалася екзантема, яка не являється наслідком гіперчутливості до пеніцилінів.

Амоксицилін не рекомендується застосовувати для лікування хворих із гострим лімфолейкозом через підвищений ризик еритематозних висипань на шкірі.

Перехресна резистентність. Може існувати перехресна гіперчутливість та перехресна резистентність між пеніцилінами та цефалоспоринами.

Резистентність.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до препарату мікрофлори. Як і при застосуванні інших пеніцилінів широкого спектру дії, можуть виникати суперінфекції.

Псевдомембранозний коліт.

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про розвиток антибіотикоасоційованого коліту від легкого ступеня до такого, що становить загрозу життю.

Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику в даному випадку протипоказані.

Ниркова недостатність.

У пацієнтів з нирковою недостатністю, виведення амоксициліну може знижуватись в залежності від ступеня ниркової недостатності. При тяжкій нирковій недостатності необхідно зменшувати дозу амоксициліну.

Судоми

У пацієнтів з порушенням функції нирок у поодиноких випадках можуть виникати судоми. Особливо це стосується пацієнтів, що приймають високі дози та/або хворих з факторами ризику (наприклад, епілепсія в анамнезі, схильністю нападів судом, при супутньому лікуванні епілепсії або захворюваннях ЦНС) (див. розділ «Побічні реакції»).

Кристалурія

При застосуванні високих доз препарату необхідно вживати достатню кількість рідини для профілактики кристалурії, яка може бути викликана амоксициліном. Наявність високої концентрації амоксициліну у сечі може спричинити випадання осаду в сечовому катетері, тому його слід візуально перевіряти через певні проміжки часу (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозування»).

Реакції з боку шкіри

Поява на початку лікування генералізованої еритеми з гарячкою, асоційованої з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.

Реакція Яриша-Герксгеймера

Після початку терапії амоксициліном хвороби Лайма спостерігалася Реакція Яриша-Герксгеймера (див. розділ «Побічні реакції»). Це безпосередньо обумовлено бактерицидною дією амоксициліну на бактерії, що викликають хворобу Лайма, спірохету Borrelia burgdorferi.

При лікуванні протягом тривалого часу рекомендовано періодично оцінювати функцію систем організму, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну систему. Під час терапії високими дозами слід регулярно контролювати показники крові.

Застереження для недоношених дітей і в неонатальному періоді: слід контролювати функцію нирок, печінки та крові.

Антикоагулянти

Зрідка у пацієнтів, які отримували амоксицилін, було зареєстровано подовження протромбінового часу.

При паралельному застосуванні антикоагулянтів необхідний належний моніторинг.

Для підтримання бажаного рівня згортання крові може знадобитися коригування дози пероральних антикоагулянтів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Комбінована терапія для ерадикації Helicobacter pylori: при застосуванні амоксициліну в складі комбінованої терапії для ерадикації Helicobacter pylori слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування інших лікарських засобів, що застосовуються для комбінованої терапії.

Вплив на результати діагностичних тестів

Збільшення рівня амоксициліну в сироватці крові та сечі може вплинути на результати деяких лабораторних досліджень. Через високу концентрацію амоксициліну в сечі, хімічні методи часто дають хибно-позитивні результати.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

При визначенні глюкози в сечі під час лікування амоксициліном рекомендується використовувати ферментативні глюкозооксидазні методи.

Наявність амоксициліну може впливати на результати тесту естріолу у вагітних жінок.

Застосування в період вагітності та або годування груддю.

Дослідження амоксициліну на тваринах показали відсутність тератогенної дії. Амоксицилін застосовується в клінічній практиці з 1972 року і його застосування під час вагітності підтверджено клінічними дослідженнями.

Амоксицилін у незначній кількості виділяється в грудне молоко. Застосування в період годування груддю можливе, ризик для дитини незначний за винятком можливої сенсибілізації. Годування груддю слід припинити, якщо у новонародженого шлунково-кишкові розлади (діарея, кандидоз або висипання на шкірі).

Дорослі (включаючи пацієнтів похилого віку) : внутрішньо 500 -750 мг 2 рази на добу або

500 мг 3 рази на добу.

Діти з масою тіла {amp}lt;40 кг

Добова доза для дітей становить 40-90 мг/кг/добу, розділивши на 2-3 прийоми (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).

Дані фармакокінетики та фармакодинаміки показують, що застосування тричі на добу володіє кращою ефективністю, ніж при прийомі двічі на добу (рекомендуються, якщо дози становлять верхню межу рекомендованих доз).

Дітям з масою тіла більше, ніж 40 кг, слід застосовувати в рекомендованих для дорослих дозах.

Спеціальні рекомендації.

Тонзиліт: 50 мг/кг/добу, розділивши на 2 прийоми.

Гострий середній отит: в зоні високої поширеності пневмококу із зниженою чутливістю до пеніцилінів, дозовий режим повинен відповідати національним/локальним рекомендаціям.

Рання стадія хвороба Лайма (ізольована еритема мігрантів): 50 мг/кг/добу, розподіливши на 3 прийоми, протягом 14-21 днів.

Профілактика ендокардиту: 50 мг амоксициліну/кг маси тіла, при прийомі разової дози за 1 годину до планової хірургічної процедури.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Гонорея (гостра, неускладнена): прийом разової дози 3 г.

При лікуванні інфекцій з тяжко доступними вогнищами, наприклад, гострий середній бактеріальний отит, кращим є трьохкратний прийом препарату.

При лікуванні хронічних захворювань, при рецидивах, інфекціях тяжкого перебігу, рекомендується прийом препарату 3 рази на добу в дозах по 750-1000 мг 3 рази на добу; дітям – до 60 мг/кг/добу (розподілених на 3 прийоми).

Тривалість застосування.

У випадку інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості препарат приймають протягом 5-7 днів. Однак у випадку інфекцій, спричинених стрептококом, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.

При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу дози препарату повинні визначатися клінічною картиною захворювання.

Прийом препарату треба продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Необхідно знизити дозу препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче, ніж 30 мл/хв, рекомендовано збільшувати інтервал між прийомом препарату і зменшувати добову дозу препарату (див. розділ «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).

Ниркова недостатність у дорослих пацієнтів (включаючи пацієнтів похилого віку)

Кліренс креатиніну, мл/хв

Доза

Інтервал між прийомом

{amp}gt;30

Відсутня необхідність в корекції дози

10-30

500 мг

12 год

{amp}lt;10

500 мг

24 год

Гемодіаліз: в кінці процедури гемодіалізу необхідно прийняти 500 мг амоксициліну.

Ниркова недостатність у дітей з масою тіла менше 40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв

Доза

Інтервал між прийомом

{amp}gt;30

Звичайна доза

Відсутня необхідність в зміні

10-30

Звичайна доза

12 год ( відповідно до 2/3 дози)

{amp}lt;10

Звичайна доза

24 год (відповідно до 1/3 дози)

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Порушення функції печінки не впливає на період напіввиведення препарату.

Спосіб застосування. Препарат призначають незалежно від прийому їжі (до їди, під час прийому їжі, після їди). Флемоксин Солютаб® можна проковтнути, запивши склянкою води; можна також розвести у воді (у 20 мл — ½ склянки), з утворенням солодкуватої суспензії, що має приємний лимонно-мандариновий смак.

Передозировка

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

В случае бесконтрольного применения препарата Флемоксин Солютаб возможны негативные проявления со стороны организма человека:

  • общее недомогание;
  • развитие сильной рвоты;
  • понос;
  • раскоординация движений;
  • головокружения;
  • тремор конечностей;
  • сильное обезвоживание организма.

При проявлении перечисленных или других симптомов следует обратиться к врачу за симптоматическим лечением. Информация о специфическом антидоте отсутствует.

Симптомы передозировки Флемоксина Солютаб: тошнота, диарея, рвота, нарушение водно-солевого баланса.

Лечение: промывание желудка, назначение энтеросорбентов, солевых слабительных, проведение мероприятий, направленных на коррекцию баланса воды и электролитов.

Передозування

Симптоми: при передозуванні виникають порушення функції травного тракту такі, як нудота, блювання, діарея; наслідком чого може бути порушення водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності.

Лікування: слід викликати блювання або провести промивання шлунка, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний послаблювальний засіб (натрію сульфат). Слід підтримувати водний та електролітний баланс.

Взаимодействие

Фенилбутазон, пробенецид, оксифенбутазон и — в несколько меньшей степени — сульфинпиразон и АСК тормозят секрецию антибиотиков группы пенициллина, что приводит к увеличению показателя Т1/2 и повышению плазменной концентрации амоксициллина.

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

Бактерицидные антибиотики (в том числе рифампицин, ванкомицин, цефалоспорины и аминогликозиды) оказывают синергидное действие в случае их применения в комбинации с Флемоксином.

При одновременном приеме с отдельными бактериостатическими средствами (сульфниламиды, хлорамфеникол и т.д.) возможен антагонизм.

Применение с содержащими эстроген оральными противозачаточными средствами может привести к снижению эффективности последних и повышению риска развития кровотечений порыва.

Применение в комбинации с аллопурином в отличие от сочетания Ампициллина с аллопурином не увеличивает частоту кожных реакций.

Побічні реакції

Найчастіше повідомлялось про такі побічні реакції: діарея, нудота та блювання.

Побічні реакції, отримані під час проведення клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду амоксициліну представлені нижче відповідно до класифікації MEdDRA.

дуже часто (≥1/10),

часто (≥1/100 та {amp}lt;1/10),

нечасто (≥1/1000 та {amp}lt;1/100),

Флемоксин солютаб 1000 мг инструкция

рідко (≥1/10 000 та {amp}lt;1/1 000),

дуже рідко ({amp}lt;1/10 000),

https://www.youtube.com/watch?v=ytpressen-GB

частота невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

Інфекції та інвазії

 

Дуже рідко

Кандидоз шкіри та слизових оболонок, надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

 

Розлади з боку крові та лімфатичної системи

 

Дуже рідко

Лейкопенія (у тому числі тяжка, зворотна;

нейтропенія або агранулоцитоз), зворотна тромбоцитопенія та гемолітична анемія.

Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Розлади з боку імунної системи

 

Дуже рідко

Тяжкі алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, анафілаксію, сироваткову хворобу, алергічний васкуліт (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Частота невідома

Реакція Яриша-Герксгеймера (див. розділ «Особливості застосування») та гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості (синдром Коуніса) (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Розлади з боку нервової системи

 

Дуже рідко

Гіперактивність, запаморочення, судоми (у випадках порушення функції нирок або у випадках передозування).

 

Частота невідома

Асептичний менінгіт.

 

Розлади з боку травного тракту

 

Дані клінічних випробувань

 

* Часто

Діарея та нудота

 

* Нечасто

Блювота

 

Дані  постмаркетингових спостережень

Дуже рідко

Антибіотикоасоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт.

Чорний волосатий язик

#Зміна кольору зубів

З боку печінки та жовчовидільних шляхів

Дуже рідко

Гепатит, холестатична жовтяниця, помірне підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Дані клінічних випробувань

* Часто

Висип шкіри

* Нечасто

Кропив’янка і свербіж

Дані  постмаркетингових спостережень

Дуже рідко

Реакції з боку шкіри, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, пухирчастий ексфоліативний дерматит та реакція на лікарський засіб, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром).

Розлади з боку нирок і сечовидільного тракту

Дуже рідко

Інтерстиціальний нефрит,

Кристалурія (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).

* Частота зазначених небажаних реакцій була отримана в результаті оцінки даних клінічних досліджень, в яких загалом брали участь приблизно 6000 дорослих та дітей, які приймали амоксицилін.

# У дітей з’явилася поверхнева зміна кольору зубів. Належний догляд за зубами може допомогти уникнути зміни кольору зубів, так як наліт зазвичай знімається щіткою для зубів.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Информация о паразитах
Adblock
detector